Про сир, ТУ, Державні стандарти та інтелектуальну власність…

 
На підставі Закону України «Щодо порядку тимчасової дії  на  території України окремих актів законодавства СРСР» №1545 від 12.09.1991року та «Інструкції по експертизі об’єктів техніки на патентну чистоту», затвердженої Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів 29.01.1974р., п.5.9.1. якої, зокрема, зазначено: «Экспертиза проектов стандартов на патентную чистоту имеет целью обеспечение патентной чистоты продукции, которая будет выпускаться в соответствии с данным стандартом, а также способов (технологии) её изготовления, контроля, испытаний и измерений, если такие способы регламентируются стандартом. Стандарт (проект стандарта) следует считать обладающим патентной чистотой в тех случаях, когда выполнение регламентируемых им норм и требований не может повлечь за собою нарушение патентов…» ТОВ «Інт-Рейтинг» звернулось з листом до Держспоживстандарт України зпроханням надати  відповідь на наступні питання:
    • Яким зараз є порядок (в т.ч. наказ або рішення органу виконавчої влади тощо) щодо проведення перевірки проектів та діючих Стандартів на патентну чистоту?
    • Де можливо ознайомитись з  примірниками звітів про перевірку на патентну чистоту міждержавних, національних, галузевих та інших стандартів або технічних умов?
    • Які  організації  або підприємства є уповноваженими проводити для Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики пошук щодо перевірки проектів та діючих Стандартів на патентну чистоту?
    • Чи передбачає перевірка на патентну чистоту проектів та діючих Стандартів проведення експертизи прав на об’єкти інтелектуальної власності, включаючи їх вартісну оцінку (у відповідності з вимогами ст.5 Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” №51/95-ВР від 10.02.95р.)?
 
З листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) № 1451-5-11/19 від 20.02.2007року:
 
“Відповідно до статті 1 Закону України “Про стандартизацію” “стандарт – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов’язковим”. Стандарт – це визнане фахівцями і зацікавленими сторонами технічне правило.
            Стандартизація спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар’єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
            У статті 5 зазначеного Закону серед основ державної політики у сфері стандартизації встановлені норми:
  • доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;
  • пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
  • відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін.
Одночасно Господарський кодекс України (стаття 12) визначає стандартизацію як один із основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання.
Узгоджено з викладеним вище та для реалізації економічної політики держави, програм економічного і соціального розвитку в статті 15 Закону України “Про стандартизацію” встановлено “право власності на національні стандарти, правила усталеної практики, класифікатори та каталоги належить державі”. У цій статті також звернено увагу на окремий випадок, що стандарт може розроблятися на продукцію і процес, які є об’єктами стандартизації та одночасно об’єктами інтелектуальної або промислової власності. Якщо розробник стандарту отримав дозвіл від власника прав на продукцію або процес у встановленому законом порядку. Такий випадок може бути у разі відсутності альтернативного об’єкту стандартизації. Із цього випливає, що об’єкт інтелектуальної або промислової власності може бути об’єктом стандартизації, коли “знято” обмеження щодо його застосування зацікавленими сторонами.
Очевидно, що застосування норм патентного права, виключного права щодо об’єктів авторського права чи права інтелектуальної власності або інших обмежувальних прав до національних стандартів чи їх об’єктів стандартизації суперечить принципам державної політики у сфері стандартизації, самій суті стандартизації та її меті, а також процедурам розроблення стандартів, насамперед таких як їх оприлюднення, консенсус тощо.
Стандарти є об’єктом відносин у сфері науково-технічної інформації. Відповідно до Закону України “Про науково-технічну інформацію” науково-технічна інформація – це документ або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані і  ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.
Стосовно відомчої інструкції колишнього СРСР щодо експертизи об’єктів техніки на патентну чистоту, яку затверджено у 1974р., доречно зазначити, що вона була прийнята для інших соціально-економічних умов та іншого статусу стандартів, коли вони були обов’язкові.На разі стандарти застосовуються на добровільних засадах, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти, що визначено ст.11 Закону України “Про стандартизацію”.
Питання застосування зазначеної інструкції врегульовано п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про стандартизацію”, де встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Слід зазначити, що враховуючи вимоги Світової організації торгівлі, а також принципи міжнародних та європейських організацій стандартизації щодо пріоритетності впровадження міжнародних та регіональних (європейських) стандартів як національних, наразі в Україні розробляється та приймається близько 80% національних стандартів, які гармонізовані з відповідними міжнародними та європейськими. Врегулювання питання патентної чистоти міжнародних стандартів здійснюється їх розробниками згідно з порядком, який визначено спільними директивами Міжнародної організації стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (IEC): ISO/IEC Directives – Part 1: Procedure for the technical work (Fourth edition): 2001 та ISO/IEC Directives – Part 2: Rules for structure and drafting of International Standards (Fourth edition):2001.”
***
            Щоб зрозуміти статус Державних стандартів в сучасній ринковій економіці, зазначимо для прикладу, що шлях сиру, що потрапив до нас на стіл:
  • Ми ймовірніше за все  купили його в супермаркеті;
  • Супермаркет запропонував, вибраний нами сир етикеткою, на якій в обов’язковому порядку має бути зазначено номер ТУ (технічних умов);
  • ТУ на сир не можливо отримати без експертизи на відповідність державних стандартів;
  • Державні стандарти на сир мають не суперечити ст.15 Закону України «Про стандартизацію»: “Стандарт може розроблятися на продукцію і процес, які є об’єктами стандартизації та одночасно об’єктами інтелектуальної або промислової власності, якщо розробник отримав дозвіл від власника прав на продукцію або процес у встановленому законом порядку”
 
Проблеми охорони інтелектуальної власності в усьому світі завжди є на першому плані, оскільки є не просто юридичними або комерційними питаннями, а питаннями, що пов’язані з економічною безпекою кожної країни. Про гостроту питань контрафактної продукції говорить наступний документ, коментувати який  зайво:
 
Резолюция
«Борьба с интеллектуальным пиратством и контрафактной продукцией»
Принята 16 июля 2006г. в г. Санкт-Петербурге лидерами стран «Группы восьми»
(В G8 входят Великобритания, Германия, Канада, Россия, США, Франция и Япония)
 
  1. Мы подтверждаем нашу приверженность наращиванию индивидуальных и совместных усилий с целью борьбы с интеллектуальным пиратством и распространением контрафактной продукции, особенно в торговле пиратской и контрафактной продукцией, и отмечаем, что эти усилия будут способствовать устойчивому развитию мировой экономики, в том числе за счёт внедрения инноваций,  защите здоровья и безопасности потребителей во всём мире.
  2. Проблема борьбы с торговлей пиратской и контрафактной продукцией носит комплексный и, в условиях глобализации мировых экономических связей, трансграничный характер. Её решение возможно лишь путём индивидуальных и совместных усилий всех стран и соответствующих международных организаций. В этом контексте отмечаем полезность международных конгрессов и симпозиумов, на которых рассматриваются вопросы эффективной защиты и обеспечения соблюдения прав интеллектуальной  собственности.
  3. В целях продолжения начатой работы по противодействию интеллектуальному пиратству и распространению контрафактной продукции считаем необходимым усилить взаимодействие в этой области стран «Группы восьми» с другими государствами, а также с соответствующими международными организациями, в первую очередь с такими, как Всемирная организация интеллектуальной собственности (ВОИС), Всемирная торговая организация (ВТО), Всемирная таможенная организация, Интерпол, Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), Совет Европы.
  4. Мы считаем необходимым уделить приоритетное внимание совершенствованию и принятию законов, правил и/или процедур в целях усиления обеспечения соблюдения правил интеллектуальной собственности, повышения информированности гражданского общества и деловых кругов о правовых способах защиты и обеспечения соблюдения прав интеллектуальной собственности, опасности интеллектуального пиратства и контрафактной продукции, а также оказанию технического содействия развивающимся странам в данной области. Большое значение имеет также тесное сотрудничество между правоохранительными органами стран, включая таможенные органы.
  5. Считаем необходимым принять в ближайшей перспективе следующие конкретные меры, которые составляют основу плана работы «Группы восьми» по борьбе с интеллектуальным пиратством и  контрафактной продукцией:
- создать в каждой стране «Группы восьми» интернет-сайт, который содержал бы информацию для деловых кругов  и частных лиц о существующих механизмах и процедурах, необходимых для защиты и обеспечения соблюдения их прав интеллектуальной собственности в этой стране, об угрозах, которые несёт пиратство и распространение контрафактной продукции, общественному здоровью, безопасности, национальным интересам стран, потребителям и деловым кругам, а также о мерах, принимаемых на национальном и международном уровнях с целью борьбы с нарушениями в сфере интеллектуальной собственности, о соответствующем законодательстве и правоприменительной практике;
- поручить ОЭСР подготовить доклад, целью которого является оценка экономических последствий интеллектуального пиратства и распространения контрафактной продукции для  национальных экономик и обладателей прав на интеллектуальную собственность, а также для общественного здоровья и безопасности;
- в сотрудничестве с ВОИС, ВТО, ОЭСР, Интерполом и Всемирной таможенной организацией разработать и начать осуществлять «плотные» проекты по оказанию технического содействия в рамках «Группы восьми» в заинтересованных развивающихся странах с целью создания необходимых условий для борьбы с торговлей контрафактной и пиратской продукцией;
- улучшить применение правоохранительных мер, принимаемых на границе, путём повышения координации действий таможенных служб и обмена информацией об обеспечении правоприменения и о наилучшей практике для более целенаправленной борьбы с торговлей контрафактной продукцией и преступностью в области интеллектуальной собственности на границах, включая изучение эффективных подходов, осуществляемых таможенными органами стран «Группы восьми» в качестве моделей для более широкого сотрудничества;
- подготовить рекомендации, направленные на улучшение совместных действий стран «Группы восьми» для борьбы с тяжкими преступлениями и организованной преступностью в области прав интеллектуальной собственности.
      Мы дадим указания нашим экспертам изучить возможности усиления международной законодательной базы, относящейся к обеспечению соблюдения прав интеллектуальной собственности.
6. Учитывая значительные объёмы пиратской и контрафактной продукцией, которая зачастую связана с организованной преступностью, экономический, политический и моральный ущерб, наносимый правонарушениями и преступлениями в сфере интеллектуальной собственности, мы будем и в дальнейшем продолжать уделять  неослабное внимание развитию сотрудничества с целью существенно сократить мировую торговлю пиратской и контрафактной продукцией, а также эффективной борьбе против транснациональных сетей, способствующих данной торговле.
***
Последняя реплика: «если 80% национальных стандартов, гармонизованы с соответствующими международными и европейскими, - то даёт ли это основание предположить, что экономика Украины на 80% зависит от международной и европейской интеллектуальной собственности ?!? Или просто не проведены поиски на «патентную чистоту» в отношении национальной интеллектуальной собственности… ведь письмо Госстандарта Украины не отвечает на вопрос где можно посмотреть отчёты о патентной чистоте действующий стандартов …