Відносно визначення розміру збитку завданого правам на ОІВ… |
Відносно визначення розміру збитку завданого правам на ОІВ…За часів колишнього СРСР об’єкти інтелектуальної власності з 1932 року були виключені з господарського обігу на підставі прийняття Постанови Ради Народних Комісарів «Об изобретениях, рационализаторских предложениях и технических усовершенствованиях». В часи Великої Вітчизняної війни минулого століття, позиція керівництва СРСР щодо стимулювання винахідництва знайшла прояв в наступному: «О ПОДОХОДНОМ НАЛОГЕ С НАСЕЛЕНИЯ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 30 апреля 1943г. (извлечение) Статья 2 Освобождаются от обложения налогом: д) граждане, получающие вознараждение за свои изобретения, на которые выданы авторские свидетельства, или за технические усовершентсвования в размере не более 1000 руб. за каждое изобретение или усовершенствование, - по этому вознаграждению. В тех случаях, когда вознаграждение за изобретение или усовершенствование превышает 1000р., налог исчисляется со всей суммы вознаграждения за вычетом 1000руб. отдельно по каждому изобретению или усовершенствованию…» 15 січня 1974 року було затверджено документ, що має назву «ИНСТРУКЦИЯ ПО ОПРЕДЕЛЕНИЮ РАЗМЕРА ВОЗНАГРАЖДЕНИЯ ЗА ИЗОБРЕТЕНИЯ И РАЦИОНАЛИЗАТОРСКИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ» (утверждена председателем Государственного комитета Совета Министров СССР по делам изобретений и открытий 15 января 1974г. Согласована с Госпланом СССР, Государственным комитетом Совета Министров СССР по науке и технике, Государственным комитетом Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы, Министерством финансов СССР и ВЦСПС). Зміст якої зокрема визначав: «…14. Размер единовременного поощрительного вознаграждения устанавливается от 20 до 200 рублей за одно изобретение, но не более 50 рублей одному лицу. … 18. Вознаграждение за использование изобретения в народном хозяйтсве СССР выплачивает автору (соавторам) в течение 5-ти лет с начала использования изобретения на предприятии, в организации или учреждении. Если использование изобретения началось до выдачи авторского свидетельства, то 5-летний срок использования изобретения исчисляется с начала использования изобретения. …. Экономия от использования изобретения должна быть подсчитана до 15 января следующего за отчётным года. … 19. По изобретению, создающему экономию, вознаграждение за его использование выплачивается автору в размере 2% суммы экономии, полученной в каждом календарном году. В последующие годы в пределах 4-х лет годовая экономия рассчитывается с учётом объёма использования изобретения на данном предприятии в каждом календарном году. … 22. Вознаграждение за использование изобретения исчисляется отдельно по каждому основанию, предусмотренному пунктом 16 настоящей Инструкции, однако общий размер выплачиваемого по всем этим основаниям вознаграждения за одно изобретение не должен превышать 20тыс.руб...» «До прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України», - саме такий зміст має Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» № 1545-ХП від 12 вересня 1991 року. Якщо вищезазначені положення редагуються ринковою економікою та є суперечливими по відношенню того, що «общий размер выплачиваемого по всем этим основаниям вознаграждения за одно изобретение не должен превышать 20тыс.руб...», - то ніхто покищо не оприлюднив судову постанову або інший правовий акт про скасування наступного документу епохи СРСР. Так, 15 грудня 1975 року втупила в дію «ИНСТРУКЦИЯ ПО ЭКСПЕРТИЗЕ ОБЪЕКТОВ ТЕХНИКИ НА ПАТЕНТНУЮ ЧИСТОТУ», яку було затерджено постановою Державного комітета Ради Міністрів СРСР в справах винаходів та відкриттів 29.01.1974р. Так: «1.1.2.Патентная чистота – это юридическое свойство объекта, заключающееся в том, что он может свободно использован в данной стране без опасности нарушения действующих на её территории патентов исключительного права, принадлежащих третьим лицам. Отсюда следует, что обладающими патентной чистотой в отношении какой-либо страны называются такие объекты, которые не попадают под действие патентов на изобретение, полезные модели или промышленные образцы, выданных уполномоченным патентным ведомством и имеющих силу на территории данной страны. Кроме того, объекты не должны нарушать зарегистрированные товарные знаки, а также фирменные наименования и указания о происхождении товаров. В мировой практике встречаются и другие термины для определения понятия о патентной чистоте, например, «свобода от охраняемых патенных прав» (США)… 1.1.3. Хотя к нарушению патента может привести реализация, экспонирование или предложение к продаже на территории страны только конкретного материального объекта (устройства, спсоба, вещества), однако общепринятым является распространение понятия «патентная чистота» и на техническую документацию, по которой выпускается или будет выпускаться данный объект ( в том числе проекты предприятий, стандарты, технологическая документация и т.д.)….. 1.1.5. Патентная чистота является понятием относительным, т.е. определяется только в отношении конкретных стран и только на определённую дату. Это полностью связано с территориальным и временным (срочным) действием патентов. Объект, не обладающий патентной чистотой в отношении ряда стран, где он подподает под действующие там патенты, может вместе с тем обладать патентной чистотой в отношении всех остальных стран, где таких патентов нет. Тот же объект с течением времени будет обладать патентной чистотой и в отношении стран, где утратят силу (в связи с истечением срока действия или по другим причинам) патенты, под действие которых он подпал ранее…. 1.2.3…Как правило, для вновь создаваемых объектов эта экспертиза проводится с целью обеспечения их патентной чистоты и должна являться составной частью общих патентных исследований, выполняемых как перед началом, так и в ходе разработки. Это относится к опытно-конструкторским работам, разработке новых объектов, проектированию предприятий и других объектоа капитального строительства, а также к разработке проектов стандартов. 5.9.1. Экспертиза проектов стандартов на патентную чистоту имеет целью обеспечение патентной чистоты продукции, которая будет выпускаться в соотвествии с данным стандартом, а также способов (технологии) её изготовления, котнроля, испытаний и измерений, если такие способы регламентриуются стандартом. Стандарт (проект стандарта) следует считать обладающим патентной чистотой в тех случаях, когда выполнение регламентируемых им норм и требований не может повлечь за собою нарушение патентов, дествующих в СССР и других странах. 5.9.2. Особенности экспертизы стандарта на патентную чистоту связаны с тем, что, в отличие от другой технической документации, по которой выпускается объект, стандарт включает лишь часть технических решений даного объекта, а в ряде случаев вообще их не содержит, регламентируя только комплекс требований к объекту (к его качеству, размерам и т.д.), но не определяя конкретных технических решений, с помощью которых эти требования должны быть выполнены. В силу этого для обеспечения патентной чистоты стандартизируемой продукции недостаточно обеспечить патентную чистоту стандарта (хотя это во всех случаях явлвется обязательным условем) – помимо этого необходимо также обеспечить патентную чистоту всех остальных технических решений и других элементов (в том числе технической эстетики, маркировки и пр.), не регламентируемых стандартом, но реализуемых в данном объекте. 5.9.3. Первым этапом экспертизы проекта стандарта на патентную чистоту является выявление в нём тех элементов, которые могут оказать влияние на патентную чистоту стандартизируемой продукции и в силу этого должны быть проверены при разработке стандарта. Как правило, проверке в отношении патента на изобретение подлежат: Все конструктивные элементы, определяющие общую компоновку (в том числе кинематическую или электрическую схему) и конструкцию стандартизируемого объекта, его блоков, узлов, механизмов или деталей. При этом имеет значение, где указаны такие элементы – на чертежах ( в самом стандарте или приложениях к нему) или в тексте. … 5.9.6. В отношении полезных моделей проекты стандартов, как правило, проверке неподлежат независимо от вида и категории стандарта и характера стандартизируемого объекта (за исключением отдельных случаем разработки проекта стандарта на особо массовый вид изделий, в том числе комплектующих, возможность экспорта которых в страны с охраной полезных моделей достаточно велика). 5.9.7. Проекты стандартов, не содержащие норм, указаний, требований и других элементов, перечисленных в пунктах 5.9.3.-5.9.5., проверке не подлежат и заведомо считаются обладающими патентной чистотой, поскольку они не могут повлиять на патентную чистоту стандартизуемой продукции…». Відповідно до підпункту 16.1.1. «Вступ до Світової Організації Торгівлі (СОТ)» «Програми інтеграції України до Європейського Союзу», схваленої Указаом Президента України від 14.09.2000р. №1072\2000, середньостроковими приорітетами (2002-2003роки) передбачено гармонізацію українського законодавства до норм і принципів ГАТТ/СОТ стосовно відповідності практики та законодавства в сфері технічного регулювання (стандартизація та сертифікація). Так, пунктом 4.6. Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» №1629-ІУ від 18 березня 2004 року визначено перелік законодавчих актів щодо сертифікації та стандартизації, які потребують змін. До таких, зокрема віднесено: 1) Указ Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року N 817/98; 2) Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 року N 46-93; 3) Постанову Кабінету Міністрів України "Про визначення Торгово-промислової палати уповноваженим органом з видачі сертифікатів про походження товару" від 25 лютого 2003 року N 255 (Набирає чинності з 1 січня 2004 року); 4) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 12 грудня 2002 року N 1861 (Набирає чинності з 1 січня 2004 року); 5) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" від 29 листопада 2001 року N 1599; 6) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" від 13 жовтня 2000 року N 1555; 7) Постанову Кабінету Міністрів України "Про переміщення через митний кордон сільськогосподарської продукції, що ввозиться для переробки" від 19 червня 1998 року N 931; 8) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" від 4 листопада 1997 року N 1211; 9) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 3 лютого 1997 року N 146; 10) Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів і Порядку реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 24 жовтня 1996 року N 1284; 11) Постанову Кабінету Міністрів України "Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України" від 30 липня 1996 року N 846; 12) Наказ Служби безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про порядок узгодження зі Службою безпеки України видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 23 вересня 2002 року N 224/350; 13) Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" від 30 серпня 2002 року N 498; 14) Наказ Державної митної служби "Про затвердження Порядку проведення митними органами перевірки правильності визначення країни походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю з країнами СНД" від 8 серпня 2002 року N 433; 15) Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Правил видачі дозволів та сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів дикої фауни і флори, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення" від 16 квітня 2002 року N 147/110; 16) Наказ Державної митної служби України "Про порядок видачі сертифіката підтвердження доставки" від 4 січня 2002 року N 9; 17) Наказ Державної митної служби України "Про затвердження кодів додаткових одиниць виміру та обліку" від 12 липня 2001 року N 473; 18) Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, Державної митної служби України "Щодо Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" від 7 грудня 2000 року N 701/701; 19) Наказ Міністерства транспорту України "Про затвердження Інструкції про звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України" від 27 вересня 2000 року N 524; 20) Наказ Державного комітету промислової політики України, Державної митної служби України "Про затвердження бланків документів суворого обліку "Сертифікат якості" та Інструкції про порядок виготовлення, замовлення, застосування і зберігання бланків документів суворого обліку форми N СЯ-1 "Сертифікат якості" від 16 березня 2000 року N 31/138; 21) Наказ Міністерства промислової політики України, Державної митної служби України "Про оформлення операцій з експорту зливків кольорових металів та їх сплавів" від 3 листопада 1999 року N 382/703; 22) Наказ Держстандарту "Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих" від 14 червня 1999 року N 322; 23) Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Порядку проведення перевірки сертифікатів форми СТ-1 про походження товарів з України" від 11 листопада 1998 року N 713; 24) Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Інструкції про проведення перевірки сертифікатів форми СТ-1 про походження товарів з України" від 26 вересня 1997 року N 448; 25) Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірки сертифікатів форми "А" про походження товарів з України" від 25 квітня 1997 року N 187; 26) Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Положення про проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 1 квітня 1997 року N 143; 27) Наказ Держстандарту України "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів" від 16 січня 1997 року N 19; 28) Наказ Держстандарту України "Про затвердження Переліку нормативних документів, еталонів, стандартних зразків і засобів вимірювань, які можуть переміщуватися через митний кордон України з метою повірки або метрологічної атестації" від 22 травня 1996 року N 200; 29) Наказ Державного митного комітету України "Про запровадження нових класифікаторів для використання при митному оформленні вантажів" від 16 лютого 1995 року N 57. Вище приведений перелік документів лише підкреслює ризик, передбачений ст.14 та ст.20 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 року N 46-93. Так, відповідно до останнього абзацу ст.14: «Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.» Покищо, посилання на «патенту чистоту» міститься лише в двох документах:
Одночасно, не дивлячись на Національний стандарт №1, продовжує діяти спільний наказ Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і технологій «Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів» від 27 липня 1995 року N969/97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 1995 р. за N 292/828 . Так, відповідно до п.14. вище зазначеного Порядку: «Експертна оцінка вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському балансі об'єкта приватизації, здійснюється за формулою: Пп Вна = ---- - Вб , Ск де Вна - вартість нематеріальних активів, не відображених в ба- лансі, млн.крб.; Пп - балансовий прибуток об'єкта приватизації після вираху- вання податку на прибуток за перше півріччя 1995 року з урахуванням помісячної індексації, млн.крб.; Ск - ставка капіталізації, яка дорівнює 0.12; Вб - вартість цілісного майнового комплексу, що визначається за балансом, складеним на дату приватизації, млн.крб. Врахуванню підлягає лише позитивне значення Вна». … Судовий експерт |