Звичайна ціна страхового тарифу та дійсна вартість для цілей страхування

Враховуючи норму підпункту е) 4.4.2. Закону України «Про порядок погашення     зобов’язань          платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої центральний (керівний) орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових питань, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує узагальнюючі податкові роз’яснення,  а також зважаючи на лист Державної податкової адміністрації України у м. Києві №1462\10\15-507 від 07.06.2006р. та лист Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №13771\110\31-211 від 29.04.2004р.(копії додаємо), до ДПА України було надіслано лист з проханням надати роз’яснення щодо наступного.
 
         В останніх абзацах листа Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №13771\110\31-211 від 29.04.2004р. визначено:
        
“За умов відсутності  експертного висновку щодо “дійсної вартості для цілей страхування”, сума страхового платежу (страхового тарифу чи страхової премії), сплачена страхувальником по договорам страхування, об’єктами яких є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) є такою, що неправомірно віднесена до валових затрат такого страхувальника – юридичної особи.
         Віднесення юридичними особами – страхувальниками сплачених сум страхових платежів по договорам страхування, об’єктами яких є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) до валових витрат є правомірним тільки за умов наявності експертного висновку “дійсної вартості майна для цілей страхування”, визначеної згідно до пунктів 3, 31, 32, 33 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” та статті 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”
                  
Враховуючи вище викладене, просимо надати  відповіді на питання:
    • Чи має  бути обов’язковою наявність у страхувальника звіту суб’єкта оціночної діяльності для встановлення  і визначення в договорі страхуванні  страхової суми, що є "дійсною вартістю майна для цілей страхування" ?
    • Чи є правомірним віднесення до валових витрат  в податковому обліку юридичних осіб - страхувальників сум страхових платежів тільки за умов наявності у них звіту суб’єкта оціночної щодо визначення „дійсної вартості майна для цілей страхування” на дату укладання договору страхування, як це визначено у листі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №13771\110\31-211 від 29.04.2004р?
 
Державна податкова адміністрація у м.Києві на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 31.07.2006 №14394\7\15-0517 листом №2018/10/15-507
повідомила:
 
“…Відповідно до підпункту 5.4.6. п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283\97-ВР (далі –Закон)  до складу валових витрат  підприємства включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платнику; кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із здійсненням ними господарської діяльності, у межах звичайної ціни відповідного виду страхування, за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
 
         Одночасно, віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов’язковими  видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств – за звітний податковий рік.
 
         Згідно з підпунктом 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону центральний орган виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг встановлює Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу.
 
         На виконання вказаної норми Закону Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг) розроблено Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу, затверджену розпорядженням від 30.12.2004р.№3259, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2005р.№53/10333 (далі – Методика).
 
         Як встановлено підпунктом 1.2 пункту 1 Методики, дія методики поширюється на юридичних осіб, які відповідно до законодавства є страховиками-резидентами.
        
Визначення звичайної ціни страхового тарифу здійснює страховик у відповідності з розділом 2 Методики.
        
Згідно з розділом 3 Методики, за порушення вимог до страховиків застосовуються заходи впливу відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових  послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 13 листопада 2003 року №125, зареєстрованим в Міністерстві  юстиції України 3 грудня 2003 року за №1115\8436.
           
            Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до  складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними  розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість  ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового  обліку.
        
         Враховуючи вищевикладене, до складу валових витрат відноситься страховий платіж, який відповідає звичайній ціні страхового тарифу відповідного виду страхування та не перевищує 5 відсотків валових витрат  за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року.”