ДПА України про внесення інтелектуальної власності до статутного фонду

У відповідності до п.4.2.2. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”  до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншими особами нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі – роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.
 
Одночасно, згідно до п.4.4. вищезазначеного Закону, базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника податку.
 
Враховуючи вище викладене, до ДПА України було надіслано запит щодо надання  роз’яснення з наступних питань:
 
  • Чи вірно ми розуміємо те, що в разі продажу об’єкта або об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності з суми винагороди фізичної особи юридичною особою (податковим агентом) утримується лише податок з доходів фізичних осіб на дату виплати, а не на дату нарахування подібних доходів за ставкою, визначеною в ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”;  при цьому, сума даної винагороди фізичної особи не є базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян?
  • Чи вірно ми розуміємо те, що в разі внесення фізичною особою об’єкту або об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності до статутного фонду юридичної особи податок з доходів фізичних осіб Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” не передбачено?
  • Чи вірно ми розуміємо те, що справедлива вартість винагороди  фізичної особи (доходи або база для сплати податку з доходів фізичної особи) в разі продажу об’єкта або об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності та\чи отримання роялті може  бути визначена  лише суб’єктом оціночної діяльності?
  • Чи вірно ми розуміємо те, що справедлива вартість внеску фізичної особи до статутного фонду юридичної особи у вигляді  об’єкту або об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності може  бути визначена  лише у звіті суб’єкта оціночної діяльності і саме наявність подібного оціночного звіту має бути встановлена перевіряючими (ревізорами) при проведенні податкової перевірки юридичної особи в частині формування статутного фонду?
Враховуючи вище викладене, Державна податкова адміністрація України листом №8690\6\17-0716 від 08.08.2006р. повідомила наступне:
 
“…Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України від 22.05.03р. №889-ІУ “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –Закон) дохід платника податку визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
         Відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ). Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної  власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та  (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів  права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом (ст.418 ЦКУ).
         За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути не майнові права. До договору купівлі-продажу не майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ст.655, ст.656 ЦКУ). Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦКУ).
         Таким чином, якщо за договором купівлі-продажу власник об’єкту інтелектуальної власності, засвідченого відповідним чином, відчужує своє майнове право на об’єкт інтелектуальної власності, а одержувач придбаває це майнове право на об’єкт інтелектуальної власності, то платежі за таким договором відповідають поняттю “роялті”, наведеному у п.1.30 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори  мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео – або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо  промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
         Оподаткування доходу у вигляді роялті провадиться підприємством, що його виплачує (податковим агентством) згідно з пп.9.4.1 п 9.4 ст. 9 Закону за ставкою податку, наведеного у пункту 7.1 статті 7 (до 01.01.2007р. – 13 відсотків).
         Утримання податку з роялті та його перерахування до бюджету здійснюється в загальному порядку, передбаченому п.8.1 ст.8 Закону.
         Щодо внесення фізичною особою об’єкту або об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності до статутного фонду, то згідно ст.86 Господарського Кодексу України, вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.
         Оцінка вартості майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності повинна проводитися з дотриманням норм Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001р. №2658-Ш.
         Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку проводиться відповідно до пункту 9.6. статті 9 Закону.
         Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюється також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.
         Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у  статному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону. Визначення терміну “корпоративні права” надано у пункті 1.8 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
         При відчуженні (продажу, переуступці) у подальшому такого корпоративного права (інвестиційного активу), об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням такого корпоративного права.
         Щодо оцінки вартості майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, то вона повинна проводитися з дотриманням норм Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001р. №2658-Ш”.