Неможливість застосування методів принципу «витягнутої руки» у 2015

Принцип “витягнутої руки” (Arm’s length principle) викладено у статті 9 Типової податкової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) та передбачає збільшення податкових зобов’язань пов’язаних осіб до рівня податкових зобов’язань непов’язаних осіб за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов здійснених ними операцій. Міжнародний стандарт, погодженому державами-членами ОЕСР у якості рекомендованого до використання щодо встановлення трансфертних цін для податкових потреб. Україна розпочала співпрацю з ОЕСР у 1997 році. У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив план дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та ОЕСР на 2013–2016 роки.
З рештою новорічним «подарунком» бізнесу зявилася нова редакція статті 39 Податкового Кодексу, яка набула чинності  з 1 січня 2015 року.
Отже, трохи аргументів стосовно неможливості встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами:
1) порівняльної неконтрольованої ціни, оскільки:
• даний метод базується на порівнянні ціни, застосованої під час контрольованої операції, з ціною (діапазоном цін) у співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), а в зовнішньо-економічному контракті (договорі) відсутні відомості стосовно порядку розкриття сторонамиспівставних неконтрольованих операцій [1] . Також станом на 01 січня 2015 року не відомо про наявність Порядку розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін (рентабельності) при експорті або при імпорті [2] .
• під час застосування даного методу порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами, а в зовнішньо-економічному контракті (договорі) щодо відсутні відомості стосовнопорядку розкриття сторонамиспівставних неконтрольованих операцій. Крім того, діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції [3] .
• даний метод проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, але ціни поділяються залежно від умов, які вплинули на формування ціни: внутрішні та зовнішньоторговельні, світові, експортні та імпортні, ринкові, монопольні, олігополістичні, державні фіксовані, регульовані та нерегульовані, роздрібні та оптові, змінні, тверді, з подальшою фіксацією, рухомі, виробничі, ціни пропозиції, ціни попиту, контрактні ціни, біржові ціни або біржові котировки [4] .
2) ціни перепродажу, оскільки:
• даний метод складається з порівняння результату перепродажу, який покупець товару у контрольованій операції отримує від перепродажу товару у неконтрольованій операції, з результатом перепродажу, який отримується у співставній неконтрольованій операції купівлі та операціях перепродажу,а за умовами зовнішньо-економічного контракту (договору) з огляду прав на комерційну таємницю, сторони не зобов’язані розкривати результати перепродажу;
• даний метод також не може використовуватися оскількиза умовами зовнішньо-економічного контракту (договору) сторони не зобов’язані розкривати відомості про операції з підготовки товарудо перепродажу та його транспортування (поділ на партії, формування поставок, сортування, перепакування тощо).
3) "витрати плюс", оскільки даний метод складається з порівняння надбавки на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції, з надбавкою на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у співставній неконтрольованій операції, а за умовами зовнішньо-економіч-ного контракту (договору) сторони не зобов’язані розкривати відомості пронадбавки на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товару.
4) чистого прибутку, оскільки даний метод полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції, а витрати, продаж та активи та визначення чистого прибутку в Україні не є тотожними до визначення чистого прибутку в країні, куди здійснюється експорт товару.
5) розподілення прибутку, оскільки за даним методом сторони зовнішньо-економічного контракту (договору):
• не мають вести бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів;
• до компетенції сторін зовнішньо-економічному контракту (договору) не належить приведення бухгалтерської і фінансової звітності у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку, оскільки станом на 30 січня 2015 року відсутній міжнародний договір про застосування Україною та країною (експорту чи імпорту) єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку.
  • збільшується:
• на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених п.39.2.1 ст.39 Податкового кодексу;
• на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених п.39.2.1 ст.39 Податкового кодексу.
Новорічний «подарунок» бізнесу у формі «витягнутої руки» підсилений ще й тим, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених абонепідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків [6] .
Та керуючись положеннями пп.39.2.1.6 ст.39 Податкового кодексу, в зовнішньо-економічному договорі (контракті) варто зазначити обов’язковості проведення оцінки [7] , підтвердженої звітом суб’єкта оціночної діяльності [8] .
 
[1] Вимоги до зіставлення комерційних та фінансових умов операцій мають відповідати п.39.2.2. Податкового Кодексу
[2] Згідно пп. 39.3.2.3 Податкового Кодексу Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін (рентабельності) затверджується Кабінетом Міністрів України
[3] З мотивувальної частини рішення Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі  №824/1900/13-а [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36122812
[4] з мотивувальної частини Постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі №1570/6645/2012 від 05.05.2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31078696
 
[5] Стосуються сплати податку на прибуток з 01 січня 2015 року на підставі Закону України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року
[6] п 39.2.1.4. ст.39 Податкового кодексу
[7] відповідно до положень ст.7 ЗаконуУкраїни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658 від 12.07.2001 року, - проведення оцінки є обов’язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом
[8] Неконтрольованими вважаються операції: якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу "витягнутої руки" для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 Податкового Кодексу